*чай і ти*
Пакетик мрій замість п’янкого цукру.
Я лізу по драбині в твоїх снах,
Одягнена в сталеві обладунки.
Чому? Тому що небо- синя сталь.
І хмари теж асфальтово-сталеві.
В очах їх дивно-доленосний жаль,
Вони тебе крадуть тихенько в мене
Горнятко чаю – кілька грам кориці.
І ложечка смачного забуття..
Я вкотре гублю довжелезні спиці,
Сплітаючи з забутого -життя.
Зашита наскрізь майже не брехнею,
І повна перших шпальт без змісту.
Я запиваю сум ще раз ідеєю
Піти невідь-куди собі по місту.
Горнятко чаю. Ти . І телефон.
Точніше ти давно не в нашім місті..
Мотив цей дивний – чаю фейлетон
Я так люблю твій голос
у програмі «Вісті»…
Подібні роботи