Стежками сумління
Переспіви, перемовини в мені:
Тарабанять в шибки серця думи-зливи;
В протиріччях б"ються мої "так чи ні".
І чи "бути чи не бути", як в Шекспіра -
Розривають мою душу на шматки.
Від терпких сліз на обличчі терпне шкіра;
Нитка Долі потрапляє у пастки.
Але скільки б не скитався я стежками
Власних сумнівів з провиною в душі,
Скільки б раз не сперечався я з думками, -
Всі мої вони, а не чиїсь.., чужі!
debrian
2
0
18
Поезія | Версія для читання 18 гру 2012 о 05:05
Подібні роботи
