Рідний берег

Спадає цвіт, і стільки літ,
Кружляє спогадом цей світ,
Весни -пора, дерев-кора,
Стежина в парку, дітвора,
Вона вела до берегів,
Які ти поглядом любив,
Ти ж так чекав, на них зростав,
Природу слухав-оживав,
Які ж для тебе дорогі,
Ці рідні серцю береги!
Ніколи їх не забувай,
Ось ця земля - твій рідний край,
Куди б життя не завело,
Ти пам'ятай своє єство.
13.05.2013 (куточками душі полинувши рідним берегом)
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 14 тра 2013 о 04:48
мітки: вірш, поезія
Allochka Критика
Мабуть, кожен читач, як і я, поринає у спогади, поривається у прагнення побувати у рідних місцях, які дорогі серцю і є джерелом натхнення у різних життєвих ситуаціях. Саме рідні береги часом здатні спрямувати у істинне русло потопаючий життєвий човен.
23 бер 2016 о 21:44
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024