Лук правди
Іти, не помиляючись, - не просто.
Різке падіння, а бува і злет -
Назад є кроком нашим часто-густо.
Самообманом іноді живем,
На час якийсь знайшовши в цьому спокій:
Між правдою й брехнею, мов між вен,
Ми леза двосторонні і широкі.
Навчитися б не опускати рук:
До цілей йти завжди без спотикання..!
Нам в цьому допоможе правди лук
Зі стрілами-(самим собі)-зізнання.
Банальна філософія та все ж, -
Без правди з́авжди мучать протиріччя.
Кого-кого, себе - не проведеш!
Цінуймо правди постріли в обличчя.
debrian
2
1
18
Поезія | Версія для читання 18 гру 2012 о 05:09
Подібні роботи
