Ангел
Приречений блукати між людьми.
Він вигнаний із раю та із пекла
Із світу духів в нижній світ
Жорстоко й назавжди.
Коли він падав,то поранив крила,
і пір'я розлетілось по землі.....
А там,де пролилася кров,
Виросли новічудові квіти.....
Чому потрібно ще йому радіти?
Він ходить по землі,він серед нас.
До крові позбивавши ноги,
До болю закусивши губи,
Ховаючись від холоду,
Від вітру,звірів і людських злих язиків.
Із болем в серці і з сумом на душі
Чекає,що зміцніють крила,
І аж тоді у небо полетить.....
Julia
6
1
18
Поезія | Версія для читання 20 тра 2013 о 21:49
як мені подобаються вірші такої тематики... у них є щось своєрідне і загадкове ))) 
Подібні роботи
