Крила любові
Пролили нам свій оксамит
І наші любові розправлені крила
Здійснили кохання політ.
В ажурнім мереживі ночі
Постелі шовкової гладь;
Ніжніші лиш твої принади жіночі
Мов білі пелюстки латать.
І форми твої надзвабливі,
Чаруючий погляд очей...
Блаженні ми, пристрасні, в Бога щасливі
З любові крильми з-за плечей.
debrian
5
0
18
Поезія | Версія для читання 18 гру 2012 о 05:16
Анонім
Критика
Написано "окрилено", образ коханої описано досить привабливо, ніжно й романтично. Відчутно, що автор і ліричний герой літають на крилах любові. Виходячи з того, що крила - це символ духовного злету людини, то Ви сягнули уже певної висоти на шкалі духовності, з чим Вас вітаю. Але чомусь знехтували розділовими знаками у окремих частинах твору (може, це навмисно, а може випадково). І ще не зовсім зрозуміле формулювання: "І наші любові розправлені крила". Очевидно має бути "нашОЇ" або "нашІЙ"
Анонім, ДЯКУЮ! Приємно читати! Щодо останнього - застосована інверсія:наші - мається на увазі крила. Крила чого? - любові! Ось якось так! Спасибі ще раз. Радію Вашим коментарям, Аноніме-Критику! 
Подібні роботи
