Без назви №28
Перевтілення Кафки, з лісу прийшла Лесі Мавка, потім Пітер та Шевченко, тоді записки сумашедшего від Костенко. Так і життя проходить, по волі, тихо, скромно. Не ковтнеш повітря, як ти вже ворог міжнародний. Страх гвалтує мрію, не можу поворохнутись. Перед очима тільки лінь та безросуддя, час та сподівання, мої тобі зізнання у коханні - це простий вираз, просте речення, для душі та самозабезпечення. Одіяло таке холодне, і це не через те, що тебе нема. Просто відкриті вікна, а за вікном зима. Серпень. Скоро осінь, Земля змінить постіль. Постріл. Пушкін.
Насичені континенти, розібрані елементи, розкрадені усі могили. Не міг заснути, бо кохав щосили. І ніби біблія, це просто книжка. І ніби я давно вже не людина. Але знає той, хто кохає трішки, що життя починається з клітини....
Bergino
1
0
18
Проза | Версія для читання 27 тра 2013 о 08:04
Подібні роботи
