Життя

Засмучена, змарніла йде людина,
тягар на серці, запирає дух.
А весело як стане - в поле лине,
в життєвий вир влітає, як той пух.

Чорнезний день, немилі думці дії,
туман і в погляді лиш сивина.
І знову іскра радості, мурашки йдуть по спині,
веселе сонце душу зігріва.

Отак в житті: усе пливе, минає
і лине чорна й біла полоса,
і зебра ця не знає, а ми знаєм
чи буде чорною чи білою вона.

Коли всміхнешся, чорне все зникає
і чистим, світлим повниться земля.
Коли ж сумує хтось, а ми це знаєм,
сказати треба втішливі слова.

Бо разом ми повинні посміхатись
і сонце бачити в похмурий день.
І всім і кожному завжди бажати:
Всміхайтесь по 100 000 раз на день!"

Життя воно й життя, тому що разом
в щасливий шлях нас доля посила.
Між добрим і добром ми вибираєм
і вибору в нас іншого нема.
Snt.N.
Snt.N.
land icon
18
view icon
Poetry | Reading version 28 sep 2011 at 23:41
ну не подобається мені ця узагальнено філософсько-громадянська лірика.
06 jan 2013 at 07:19
Цей віршик я написала у 18 років
07 jan 2013 at 03:25
Similar works
line
About us Our team Support
Країна творчості JURAMAX логотип
Land of creativity JURAMAX © 2010-2025
Українська English Deutsch Italiano Polski Magyar