Ти не підходиш під жодну з категорій людей
Рідні, близькі, нестерпні, незамінні…
Вибухає кінцем ще один день,
А я просто у тебе вірю.
Так як вірять у святе – безумовно, бездоказово,
Бо, окрім віри, нічого вже не має.
А ти захворів, ти свободою хворий.
Якщо хочеш – приходь, я зроблю тобі чаю.
Якщо можеш – лишися, якщо ні – не сліди.
Витирай свої відбитки на моєму тілі.
Запаковуй в обгортки затишні сни,
Якщо можеш лишися, мій незрозумілий…
© Марта Приріз, 2012
Marta_Pryriz
2
0
18
Поезія | Версія для читання 17 чер 2013 о 09:07
Подібні роботи
