Одна ніч
Смуги розмітки схрещуються і пливуть,
Їхав додому, а вийшло в останню путь.
Зустрічна, МАЗ і внутрішній крововилив.
П’ять на дванадцяту. Дуже повільна швидка.
Кажуть їй дихати і рахувати секунди.
Ніколи не думала, що так воно все і буде,
В салоні швидкої заплаче її дочка.
П’ять на дванадцяту. На горизонті гроза.
Дах небошкряба, вино в високих бокалах.
«Я хочу, щоб ти моєю дружиною стала».
Її «так», поцілунки і щаслива сльоза.
П’ять на дванадцяту. Хвилина і ніч одна.
Шістдесят кроків тонкої секундної стрілки.
Життя все встигає і всім роздаровує бірки,
Ніколи не знаєш, якою буде твоя.
Victoria
3
0
18
Поезія | Версія для читання 01 лип 2013 о 22:34
Подібні роботи
