Слідами дощу

Дрібненькі крапельки дощу зі стріх спадають,
У ритм живий та запальний вони вступають,
Гуркоче й лине водоспад в потоці стрімко,
І звук по схилах кам’яних лунає дзвінко.

Вдихнувши сосен аромат та свіжість хвої,
Ромашки бачиш осяйні у літнім полі,
І ще волошки де-не-де в своїй блакиті,
Густими барвами ліси у зелень вкриті.

Тебе спиняла ця краса на мить лишитись,
А дощ як струнками дзвенів - хотілось вмитись,
І споглядати ліс, поля, рясні простори,
Присівши тихо в колосках чекати зорі.

(28.06.13)

Mila

Інші роботи

Поезія | Версія для читання 02 лип 2013 о 06:43

мітки: вірш, поезія

Allochka Критика

Ваш вірш даж змогу сповна відчути аромат дощу, але побачити у своїй уяві красу вмитої дощем природи. Вірш звучить мелодійно, відчувається багатство художніх засобів,використаних автором.

28 бер 2016 о 20:46