Оповитий сумом

Солодка втома з присмаком гіркоти –

Увіковічення витоків простору суму.

За чорною тіню – вічна мара безодні.

Оповитий, за тілесною маскою гриму

Ховаю пітьму.

Оповитий - безодня мариться білим,

Яка здається сліпучим тлом,

Де схована пітьма кублом.

Оповитий...

...ні початку, ні кінця суму нема…

Pechernuk

Інші роботи

Поезія | Версія для читання 31 лип 2013 о 08:13

мітки: вірш, поезія

gelly

і щось у цьому є

01 сер 2013 о 05:08

Allochka Критика

Образ суму є всеосяжним, таким, що не підлягає будь-якому вимірюванню. Вірш насичено іншими образами, які дотичні до суму, чорна тінь, безодня, пітьма.

16 чер 2016 о 16:52

Подібні роботи

А їй було лише сімнадцять, коли вона пішла із життя

А їй було лише сімнадцять,
Коли вона пішла із життя.

Йому ж уже далеко за двадцять,
а він не хотів написати листа.

Не хотів казати, що з ним усе добре.
Не хотів ворушити своє кохання старе.

А у місті �

DakotaGun95
Поезія

Постмодернізм (,) сука

Солодкі кайданики різнобарвного льодяника
Непомітно уклали на спину твою свободу.
Знову і знову чути невтомне пищання кухонного чайничка
Яскраві постери
обезбарвили світ навколо
А ти й не помітив,
як дав на це зго�

ghah48
Поезія