Мовчи

Мовчи, таємничий коханий,
Не муч непорушні вуста,
Їх тиша, мов дощ довгожданий,
Їх голос - зневіра пуста.

Мовчи найпалкішим мовчанням,
Із пам'яті викинь слова,
Вони нестерпимим звучанням
Лиш жалять, немов кропива.

Мовчи та у душу вдивляйся,
Бо ж кращої вроди нема,
І тихо без гомону здайся,
Любов найщиріша - німа.

Мовчи, мов під карою смерті,
Я тишу твою пригублю,
Сп'янію, а ти у конверті
Пришли мені слово "люблю".
alina_golyk
alina_golyk
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 01 сер 2013 о 00:08
мітки: вірш, поезія
Цікаво цікаво,вірш гарний))
01 сер 2013 о 18:16
Ronaldo77, Дякую)
02 сер 2013 о 04:35
Анонім Критика
Напрочуд гарно зобразили Ви мовчазну любов, вірніше її прагнення. Дійсно, часом буває так, коли багатослів'я про любов свідчить скоріше про її нещирість, а то й узагалі відсутність. Одне щире слово буває промовистішим за безліч нещирих слів, що й підтверджує Ваша поезія.
24 гру 2015 о 17:42
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2022