.

тонкие резкие линии твоего тела
расползались в моих глазах и врезались в разум.
я теряю равновесие в твоих ладонях, но медленно, не сразу.
обними меня посильнее что бы я умерла,
я так люблю на короткое время исчезать.
пропадать без вести около тебя,
а ты так нежно ласкаешь меня.
и я хочу остановить время,
я хочу чтоб это длилось вечно,
но это опять таки всего лишь реальность,
а люди. а люди не бесконечны…
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 02 сер 2013 о 07:51
мітки: вірш, поезія
Allochka Критика
Похвально, що лірична героїня визначає безупинність часу й недовговічність людського життя. Справді, чого варта вічність без людини, життя якої обмежене певними часовими рамками.
28 кві 2016 о 20:02
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024