Веселка (ессе)
І змішуючись зі сльозою утворює калюжу.
Калюжа із сліз і сонця не буває чистою,
Вона стає схожою на веселку,
Переливаючись різними кольорами.
У цьому світі кожне протиріччя
Породжує красу,
хоча зауважу,
бувають винятки і часто
Замість веселкової калюжі утворюється бруд.
На твоїх щоках не буває ні бруду, ні калюж.
Ти не любиш сонця, тому там не буде веселки
І бруду не буде, бо в тебе не має сліз.
Ти не вмієш плакати,
Бо убив свої емоції за допомогою виделки.
Став великим гурманом не тільки їжі,
А й людських тіл і душ.
Але свою ти занапастив,
Прирікши жити у вічному спокої.
Elia_Zavetna
5
0
18
Поезія | Версія для читання 03 сер 2013 о 22:34
Спочатку ессе здалось простим і дитячим, але, читаючи дальше, зрозумів глибоку думку цих рядків. кінець особливо мені сподобався! 
Мені дуже приємно. Особливо тому, що раніше нікого не знайомила зі своєю творчістю. 
Насправді роботи опубліковані тут двохрічної давності. Потім забракло часу.
Насправді роботи опубліковані тут двохрічної давності. Потім забракло часу.
Анонім
Критика
Дещо відчувається філософія сонцепоклонництва у Вашому творі. Прикро, що герой цього твору став поглиначем чужих душ, занапастивши власну. Той, хто не прагне і не тягнеться до світла, той порине у царстві пільми, - така думка проглядається між рядків Вашого есе. Виправте "сльОзою", "есе"
Подібні роботи
