Смерть минулого

Викидаю непотріб речей
Відкидаю засмічені думки
Вимикаю нечисті звуки
Вириваю з корінням минуле
Залишаю недосип ночей
Заливаю їх місяця повнями
Звикаю чути душевні крики
Замикаю у просторі теперішнє.

Elia_Zavetna

Інші роботи

Поезія | Версія для читання 04 сер 2013 о 06:02

мітки: вірш, поезія

Allochka Критика

Упевнена, рішуча спроба порвати із усім минулем. Порив сильний, та не завжди доцільний і досяжний. Інколи минуле - це запорука наших помилок у майбутньому.

10 жов 2016 о 20:45

Подібні роботи

Любов

Вершиною і силою небес любов озветься,
Вона проникне в глибину душі, тоді до серця,
Любов сколише почуття стрімке, єдине,
Вона наділить тебе іскрою життя, а спершу віри.

Розквітнувши як пишний, рясний сад – любов поли�

Mila
Поезія

Про нас Наша команда Техпідтримка

Українська Русский English Deutsch Italiano Polski Magyar

Site map