| JURAMAX

Про нас Журнал Конкурси Роботи Автори ARTPEDIA

Вхід ➨Реєстрація

почекай нехай чай настоїться
хай насіння впаде на дно
хай з теплом від води гарячої
передасться твоє тепло

почекай хай зірки засвітяться
і покажуть чумацький шлях
бо коли ми з тобою разом
то у неба зноситься дах

бо коли ми з тобою двоє
то мені не буває зимно
я залежна від неба і чаю
та найбільше від тебе
видно

zozu_lka

Інші роботи

Поезія | Версія для читання 09 сер 2013 о 06:23

мітки: чай, лірика, вірш, поезія

story

гарно

24 жов 2013 о 01:11

Анонім Критика

Своєрідно на фоні залежності від чаю показано залежність від кохання. Закохані просто землі не чують під ногами від свого почуття і витають десь у хмарах. Але відчувається, що лірична героїня більше залежить від свого почуття, аніж їх обранець

21 гру 2015 о 22:09

Подібні роботи

тонкие резкие линии твоего тела
расползались в моих глазах и врезались в разум.
я теряю равновесие в твоих ладонях, но медленно, не сразу.
обними меня посильнее что бы я умерла,
я так люблю на короткое время исчезать.
�

ElenBird
Поезія

Ти падаєш

ти падаєш у провалля так стрімко,
неначе в останній раз,
хоча ти бачила
як гасять зорі сотнями
і відчувала,
що втрачаєш час.
ти ж знаєш, крил не буде
на краю безодні,
та й ти зовсім на ангела
не схожа.
це марний пошук,
�

viktor112007
Поезія

Про нас Наша команда Техпідтримка

Українська Русский English Deutsch Italiano Polski Magyar

Site map