У безкінечних криках чайок,
Я стомлено шукаю,
Свій за туманами причал,
Де б човен свій пришвартував.
Де б тихо обнімав твої запали,
І в двох спокійно зачекали,
Як наші хвилі забирають нас,
І грецький привіта Парнас
Оті потуги тихі крізь туман,
Я би тоді лише мовчав,
А ти мені казала би про далі,
Оті порти куди ми приставали,
У чайках слухаєм твою безодню,
Я перейду із легкістю пустир безводний,
Нічого не боюся із тобою!
Буть поряд інтегруйся в мою долю.
©Ігор Кордис.
09.08.2013.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 10 сер 2013 о 04:27
мітки: вірш, поезія
Анонім Критика
Живописно зображено "пошуки" ліричного героя. Заслуговує на похвалу той факт, що ліричний герой прагне, що кохана не просто була поряд, але й стала невід'ємною складовою його життя. Очевидно формулювання останнього рядку таке: "Будь поряд, інтегруйся в мою долю"
23 гру 2015 о 20:03
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024