Я стомлено шукаю,
Свій за туманами причал,
Де б човен свій пришвартував.
Де б тихо обнімав твої запали,
І в двох спокійно зачекали,
Як наші хвилі забирають нас,
І грецький привіта Парнас
Оті потуги тихі крізь туман,
Я би тоді лише мовчав,
А ти мені казала би про далі,
Оті порти куди ми приставали,
У чайках слухаєм твою безодню,
Я перейду із легкістю пустир безводний,
Нічого не боюся із тобою!
Буть поряд інтегруйся в мою долю.
©Ігор Кордис.
09.08.2013.
Подібні роботи