image
Досить курити,
ти ж мені обіцяв
покинути,а виявилось,
що знову збрехав,
ти можеш послухати
мене хоч хвилину
досить сигаретні кільця
запускати, я вже не маю
чим дихати,а тобі абсолютно
на це наплювати і якого ж тільки
я егоїста покохала,бо ти знову
не чуєш мене, попиваєш каву,
наспівуєш Сплін, а я потопаю
в байдужості, кричи не кричи,
а ти нічого не почуєш, твої
уха і душу давно позакладало,
хоча мої слова вже, мабуть
навіть дійшли оголеним стінам.

Всі роки пройшли насмарку
ти тепер холодний і чужий,
твоє серце німе,а сам ти глухий,
а я завжди мріяла про справжнє
кохання, не про ресторани дорогі
і білих принців, я просто хотіла
щастя та трапилось так, що
я покохала егоїста і жити з
тим від кого страждаєш
важко-важко, любов ти
нічим не заміниш й не купиш
за гроші, якби їх не було
в тебе багацько та справжню любов
неймовірно важко і довго потрібно
шукати, пильно приглядуючись

Ось мені 20 і скільки ще попереду на
мене чекає грабель на яких я наступатиму
знову і знову, ламатиму ноги, а потім
тікатиму від цього куди подалі
та врешті решт я навчюся через
них переступати і більше не
буду калічити душу
гострими,болючими зубцями.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 11 сер 2013 о 08:40
мітки: вірш, поезія
Показати всі коментарі (4)
BAM
*по дороге)
11 сер 2013 о 13:59
Ми завжди будемо вчитися тільки на своїх помилках, а не на чужих, але з кожної горе-хвилинки ми беремо великий досвід. І ще... одного разу мій син зламав мені вазон, який я вирощувала 6 років, я довго плакала, нервувала і зранку відламану гілку посадила в окремий глечик... терпер у мене два вазони. Звичайно, душа - не вазон, але в 30 я переконалась, що після одного великого болю приходить мінімум два щастя
11 сер 2013 о 20:44
Ой, Аннет, я розумію, що вам хотілось вилити душу... Але я б не назвала цей шматочок поезією. через кожних кілька символів натрапляю на "сумно-важко-тяжко". По-моєму, ліричній героїні не 20, а якихось 15 літ І вона тільки-но починає розуміти, що таке справжні емоції, почуття і який стосунок до цього всього мають гроші. "...жити з тим від кого страждаєш важко-важко..." - о боги! То нащо з такою особою жити? Не подобається щось, не влаштовує ставлення людини - тікайте подалі і не озирайтеся! Тільки от не нарікайте на все отак жалісливо.
12 сер 2013 о 08:40
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024