Розніжений степ

Не стихають на небі зорі
Ллють слова поміж тишу нічну.
І закоханим тихо говорять
Ну скажи їй це слово. Люблю!

Поміж сонними травами степу
Ти квітчаєш дівочу косу
І не віриш, що тут, біля тебе
Та що вбрала Вселенську красу

Задивився спиняючись місяць
Геть усі розгубивши зірки.
Степ росою розніжений вкрився
Спить ромашка біля щоки...

Marami

Інші роботи

Поезія | Версія для читання 19 гру 2012 о 15:42

мітки: вірш, поезія

Melaverde

так гарно переплетено ідею "сонних трав" і лірики кохання. результат - чудовий вірш

19 гру 2012 о 20:08

Allochka Критика

Зорі на нічному небі, сонне степове різнотрав'я, злегка притрушене росою, - усе це налаштовує на ліричний лад. Ця поетична канва вдало доповнена словами про любов.

21 бер 2016 о 17:38

Подібні роботи

Коли назвеш мене кохана

Коли назвеш мене кохана,
Я полечу у небеса,
Така окриленна і п"яна,
Жіночна, ніжна, чарівна,
Я упаду тобі в долоні,
Зігрієш ти мене теплом,
І десь далеко при дорозі,
Зустріне щастя нас разом.

rai
Поезія

Парус

Сереет парус одинокий
В чужой стране
Плывёт от самого истока
В сырой тоске

Прошёл он столько океанов
И сто морей
Но разбивать борта о скалы
Стал сильней

И что же, что его научит
Как не беда
Не станет он умней и луч

Pit
Поезія

Про нас Наша команда Техпідтримка

Українська Русский English Deutsch Italiano Polski Magyar

Site map