я помер щоб знову жити
вчора Титанік пішов на дно
вчора впали від страху два близнюки
вчора згоріла Москва до тла
вчора помер я і десяток подібних
але моя рука проростає з землі
але я помер щоб знову жити
але я буду жити бо кажу собі
досить пити на сніданок правду
замість чорної кави та вмирати
досить жити минулим замість того
щоб творити майбутнє
досить досить досить
нехай приходить завтра
я буду пити каву
творити майбутнє
я буду посміхатись
не обертаючись назад
все що було то було...
далі буде
завтра...
asperanso
9
0
18
Поезія | Версія для читання 14 сер 2013 о 01:16
Тьху-тьху) не додивився )) 
Подібні роботи
