Момент
Вітром, нежитем і сірими людьми.
Як добре, що ми маєм наше «МИ»,
Я добре те, що я тебе зустріла.
Осінь пише спалені листи,
Кидає їх під ноги перехожим.
Немає більше двох таких не схожих,
Скажених і закоханих, як ми.
Осінь обіймає континент
Туманом, жовтим листям і печаллю.
Як добре, що тебе я обіймаю,
Як добре, що в нас є такий момент.
Victoria
3
0
18
Поезія | Версія для читання 29 сер 2013 о 04:39
Allochka
Критика
Одностайність і співзвучність душ закоханих - центр Вашого твору, що й підтверджує займенник "МИ". Закохані щасливі, бо вони наділені можливістю відчувати це почуття, висловлювати його, а такий момент є не у всіх. В останньому рядку першої строфи, очевидно має бути "яК".
Подібні роботи
