В цю ліричну ніч сплутаних почуттів... (* * *)
загублених слів,
незнаних мотивів
хочеться прошепотіти на цілий всесвіт:
я вас кохаю!
Ви бачили, яким різним я буваю,
ви знаєте, що можете завтра не впізнати мене на вулиці.
Ви чудово знаєте, що я сам про це знаю.
Навіщо слова зайві – їх й так багато?!
Навіщо інші, чужі люди – вони завжди заважають!?
Я вас люблю, ви прекрасна – хіба цього замало,
аби всім в світі прошепотіти про те,
що я вас кохаю?
А далі мовчки любити вас,
а далі нікому нічого не говорити.
А далі ви навіть можете не відповісти мені ані слова –
і все лишилось на своїх місцях…
Все буде, як завжди...
І завжди буде так…
Подібні роботи