У вечірній вуалі...

У вечірній вуалі серпневостей
Напівсонний притишений день,
Як свіча серед сотень мінливостей
Водить колами вересень...

Гуп і гуп – у садку у трояндовім
Напівжовті, червоні світи
Нагадали – не раз бо ми падали
Як вони...

Так притишено, ехо... заніжено
Наче вперше торкає любов.
Тільки айстри гойдають, засніжені,
Мою кров...

У вечірній вуалі під зорями
В росянистій холодній траві.
Я молитву здіймаю долонями
За весь світ...
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 19 гру 2012 о 21:41
мітки: вірш, поезія
вдалося передати словами те недомовлене і непомічене. цікавий авторський неологізм "серпневість".
19 гру 2012 о 21:47
Так, я хочу поєднати щось неординарне, ніспівставне...
19 гру 2012 о 22:08
Allochka Критика
Дуже гарний, ніжний і беззахисний образ засніжених айстр, прикритих вечірньою вуаллю, Ви показали у вірші. Твір сповнено позитиву, адже лірична героїня щиро вболіває за увесь світ.
17 бер 2016 о 6:59
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2022