нам на зміну колись прийдуть і хороші люди
без шкідливих звичок і диму від сигарет,
які знають, що хочуть і знають, що буде.
ну а ми в своїх перегонах
звалимось з шумом в кювет.
прийдуть такі схожі на нас,
але в дечому зовсім інші.
вільніші в думках,
чесніші в словах
і здебільшого щасливіші.
прийдуть завтра,
за тиждень,
за рік
чи десятки років.
ступатимуть легко.
ніхто не почує їх кроків.
такі для нас іще незнайомі,
однак зовсім різні і неповторні.
хтозна чи впізнаємо когось
з тисяч облич,
чи знайдемо в їх одязі
хоча б якусь нам відому річ.
хтозна чи будемо їх хоч якось вітати -
дзеркала розбились
і нам самим себе не впізнати.
напевне прийдуть... а як же інакше?
скільки ж терпіти
тягучу агонію сірих облич?
тримати в собі так багато -
і не зриватись,
вміщати в собі ксерокопії
пізніх сторіч...
нам на зміну колись прийдуть і хороші люди.
але стійте! хіба вони ще не тут?
в руках кожного бачу молот та камінь.
постає лише вибір: що пожбурити з рук?
29.09.2013р.
viktor112007
1
0
18
Поезія | Версія для читання 30 вер 2013 о 05:32
Подібні роботи
