ПОГЛЯНЬТЕ!
Туманом образ і пафосним станом
Погляньте на сонце його жовте проміння
То світить то гасне й лишається тління
Погляньте в вогонь що дає нам тепло
У ньому згорає мабуть зла джерело
Погляньте на зорі що швидко зникають
А під зорями ті що їх завзято шукають
Погляньте уважно, уважно довкола
Ви є в цьому світі хоча й так недовго
Та думка про це настільки лякає
Що ти вже нічого нічого не знаєш
Погляньте уважно свому ближньому в очі
Та він не погляне дивитись не хоче
Йому ви байдужі і ваші проблеми
Тому він так швидко змінює тему
Погляньте на горе, хіба це так важко
Подумать, відчути і стати на стежку
Погляньте на світло, воно не прозоре
Воно вже не чисте, воно вже не нове
А зараз погляньте кожен на себе
Погляньте, вдивіться та це все даремно
Даремно чекати від когось добра
Якщо у серцях наших його нема…
sk8ter-boyy
3
0
18
Поезія | Версія для читання 01 жов 2013 о 18:40
Allochka
Критика
Ідея вірша не втрачає актуальності ніколи: починати творити добро потрібно з себе. Справді, безглуздо шукати добро у комусь, краще самим примножувати його на планеті. Знайти добро у собі - це результативніше, аніж продовжувати безуспішні його пошуки у комусь іншому.
1
Подібні роботи
