За вікном
Ображеним дощем стікають по щоках.
А світ уже погас у наших звичних мірках,
Тримай тепер життя у стомлених руках.
Вівторкові слова потопляться у каві,
Бруківкою думок заповниться рядок.
А людям скажеш ти: «Ви всі такі «цікаві».»
І виправитись їм даєш довічний строк.
Нам варто лиш на мить піднятися до неба,
Чи, може, як завжди, хоча б до сірих гнізд.
Летіти до межі так необхідно, треба.
І звичне чуєш ти: «Оплачуйте проїзд».
Allochka
Критика
Похвально, що у вірші є заклик піднятися на сірою буденністю, сягнути висот духовного, а не просто існувати, вести обивательський спосіб життя. Звісно, більшість людей або живе, наче "за вікном", або не хоче знати про те, що діється там, "за вікном".
Подібні роботи