За вікном

Криваві струни душ мовчать по понеділках,
Ображеним дощем стікають по щоках.
А світ уже погас у наших звичних мірках,
Тримай тепер життя у стомлених руках.

Вівторкові слова потопляться у каві,
Бруківкою думок заповниться рядок.
А людям скажеш ти: «Ви всі такі «цікаві».»
І виправитись їм даєш довічний строк.

Нам варто лиш на мить піднятися до неба,
Чи, може, як завжди, хоча б до сірих гнізд.
Летіти до межі так необхідно, треба.
І звичне чуєш ти: «Оплачуйте проїзд».
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 24 жов 2013 о 01:40
мітки: вірш, поезія
Allochka Критика
Похвально, що у вірші є заклик піднятися на сірою буденністю, сягнути висот духовного, а не просто існувати, вести обивательський спосіб життя. Звісно, більшість людей або живе, наче "за вікном", або не хоче знати про те, що діється там, "за вікном".
18 бер 2016 о 15:44
Allochka, Кожен вибирає свою стежку.
23 бер 2016 о 02:56
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024