порожні вагони, холодне скло.
вітер човгає рядами.
стукіт коліс і вже все одно,
що ми будемо бачити між снами.

залюднений перон, великі черги.
пустота в очах сліпить нерви.
немає чого чекати нам тут,
хоч наше життя - карта й маршрут.

чекаємо щастя, а щастя не йде.
звідки, куди і коли прийде?
тут не знайти відповіді нам.
про біль нагадає лише твій шрам.

хоч ти і мовчиш, а я прокричу.
надію шукаючи, її загублю.
і швидкісний потяг промчить між нас.
я шукаю твій погляд, та він погас.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 03 лис 2013 о 19:28
мітки: вірш, поезія
Ще немає жодного коментаря
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024