Один лиш раз
На небі згасли всі зірки,
Тепер нікому не потрібна,
Піду я звідси назавжди.
Щоби ніхто мене не бачив,
Піду щоби ніхто не чув,
Як уночі я гірко плачу,
Забувши про свою весну.
Піду збирати своє серце,
Яке розбите в котрий раз,
Горять шматочки немов сонце,
Яке зайшло за хмару враз.
Я їх знайду і скріплю знову,
Сердечко буде ціле враз,
Та тріщина піде по ньому,
Бо цілим може бути один раз...
Valentin4ik
2
1
18
Поезія | Версія для читання 12 лис 2013 о 01:01
Allochka
Критика
Драма розбитого серця. Написано мудро. Справді, "тріщини" залишаються назавжди, проте сили і можливості людської душі до кінця не вивчені. А це означає, що сильна людина зможе бути щасливою, маючи декілька "тріщин" у серці.
Подібні роботи
