Привіт!..
Хоча, маленький він, але зі змістом усе ясно.
Ти особливий, герой-антагоніст,
Водночас в небесах ще досі хмарно.
Я бачу злість і ненависть, і заздрість -
для цих речей немає перешкод.
Звабливо припіднесена вульгарність,
І кожна дівчина тепер неначе лот.
Фальшива посмішка, немов у кінозірки,
Але всередині давно живе пітьма.
Зіпсовані тобою фотоплівки,
Де ти замурзана, заплакана й сумна.
Несправжнє все, та всім це до вподоби,
І щирості залишився лиш слід.
Наше суспільство у моральній комі.
Щасливому майбутньому – «Привіт!»
Перший вірш))
arturrim
5
0
18
Поезія | Версія для читання 13 лис 2013 о 02:50
Анонім
Критика
Щиро рада за автора, який через вікно може бачити цілий світ - таким, яким він є насправді, вміє відрізнити щирість від фальші. Добре, що Ви відокремлюєте справжнє від фальшивого, тонко відчуваєте їх. А заодно відчуваєте "моральну кому суспільства" - той занепад духовний, який пожирає нас
Подібні роботи
