твої вуста

кров стікає по руках, по ногах і голові.
так і хочеться кричати, падати на самоті,
та навколо стільки павуків,
що аж дух стікає білим сріблом в темноті.
місяць білий в чорнім небі поміж хмар
із червоними вустами на лиці
так сміється наче дикий мавр...
а навколо лиш мерці...

я боюсь відкрити очі, я боюсь відкрити рот
там холодна смерть кістлява, ходить по землі німа
я боюсь вдихати світло, я самотній наче слот...
де солодка і жадана? де вона, вона, вона?

ніжний мед її грудей, поцілунків дикий смак?
я втікаю весь в крові, весь у смерті й павуках,
в темнім лісі поміж смерті, на обличчі мертвих знак.
я втікаю підсвідомо і несу тебе в руках...
а навколо сірі мертві, кам'яні хрести, могили.
все в крові, в холоднім смерчі; де моє холодне я?
заховаюсь в замку із паперу, фарфору і глини
не віддам тебе, твої вуста - вуста мерця...

Ужгород 2007-09
Flamus
Flamus
land icon
18
view icon
Poetry | Reading version 22 dec 2012 at 18:43
жесть!
29 mar 2013 at 19:27
Similar works
line
About us Our team Support
Країна творчості JURAMAX логотип
Land of creativity JURAMAX © 2010-2026
Українська English Deutsch Italiano Polski Magyar