...
проводятьмене до перону.
Де лист -доганяючий лов-
Торкне навскоси моюскроню.
Де осіньмрійливо-зажурна,
у даль виглядаючипотяга,
ТерЕбить шнурочкипурпурні
Мойого дорожнього одягу.
Де вирве втікаючийвітер
із рук нерозмінянігроші.
Де світ - цезбіговисько літер,
А я в ньомугостя непрошена.
mavka
1
0
18
Поезія | Версія для читання 16 лис 2013 о 03:39
Подібні роботи
