Старий Leone

Багато можна говорити про різні міста у світі. Кожне, звичайно, має свої особливості та по-своєму гарне. Але є, однак, міста, в яких залишаєш своє серце назавжди хоча б раз побувавши.

З діалогу мого і мого друга зі США (переклад):"
- І як тобі?
- Ти знаєш... я об'їздив пів світу. Якщо не ввесь (сміється)=))). І вперше я в такому місті, з якого не хочу вертатись додому.
- Серйозно?) Напевно ти бачиш щось, чого я не бачу, живучи тут кожен день).
- Напевно. Знаєш... я був в Парижі - місті романтики, Римі - "вічному місті", Берліні - місті ведмедя, Лондоні - місті дощів, Празі, Будапешті, та де тіки я не був... живу ж в Нью-Йорку. Але це місто... такого міста, як твоє, я ще не бачив. Воно напевно назавжди залишиться містом мого серця.)"

Мова іде, звичайно ж, про Львів. Одне з найстаріших і найпрекрасніших міст Європи. Багато хто називав його по різному. Німці, побувавши тут, назвали його Лемберг, древньою латинською він Леополіс, для поляків, які так і не змирились з тим, що наше місто назавжди з українською душею, він Львув, росіяни свого часу боялись його під іменем Бандерштат. А я... я називаю його Старий Леоне. Моє місто.
Як бачите, протягом віків ні разу не міняв він імені) Хоч заснований ще в далекому 1256) Мені навіть складно уявити, що бачили і що пережили стіни мого Леоне. Перекупників італійців, Річ Посполиту, вижив на межі нацизму та комунізму... та мало чого ще бачив... що залишиться назавжди його таємницею. Старі площі... будинки... вежі... церкви... пам'ятники... і леееви... як ж без них. Їх у Львові понад 500.) Все-таки - символ міста вже майже 800 років. Лев - символ влади, символ мужності. Недаремно місто лева ЖОДНОГО РАЗУ за історію не було взято силою. У всі віки мешканці надійно берегли і захищали старий Леоне... а він захищав їх.)
Проходжусь під вечірніми ліхтарями... "Все-таки який гарний мій старий Леоне" думаю я, легко проводячи долонею по будинку... вдарив грім "Зараз знову буде дощ" усміхаючись подумав я...

Готичні вікна сяють. Пахне кава.
Між бруку пробивається трава.
Кохаються під кронами на лавах.
Триває вулиця. Історія трива...