Каплями дощу
І кувшин наповнився водою,
Ці відлуння слів, фрази, відчуття,
Поряд тільки ми були з тобою.
Так нестримно в такт стукали серця,
Так душевно погляди бриніли,
Тільки вже в один напрямок життя,
А звертати більше не хоітли.
Каплями дощу напились вуста.
І сповна кохання зачерпнули,
І назустріч йшли в сутінках моста,
І за руки взявшись все відчули...
(24.11.2013)
Mila
1
0
18
Поезія | Версія для читання 26 лис 2013 о 02:36
Подібні роботи
