безодні існують щоб виростали крила. якщо ж крил нема, ти стаєш камнем. ти каменієш зсередини, ти черствієш і камінь отой сонце променем розчахне на дві частини: на чорне та біле, на сумне та щасливе, на тебе й на мене.
Похвально, що звернулись до образу крил як символу духовного злету людини. Гарний зміст твору, хоча стосовно форми є певні зауваги. Щодо мовного оформлення, то правильно "камЕнем".