Спогад

Світ шалений довкола покірно принишк,
Реально усе тільки в метрі навколо.
чіткіший за будь-яке фото,
щемкіший за будь-які ноти -
спогад.
Давай ти на трошки заплющиш очі,
Забудеш про всі умови та межі,
і дещо собі на мить уявиш.
який тоді матимеш
здогад?
І якими б різними ми не були наразі,
Дивись, у нас однаковісінькі очі.
А ця одержимість
і однакова пристрасть,
наприклад?
Подумай, серед усіх цих людей довкола,
Поміж десятків міст і сотні містечок -
випадково стикнулись
і не розминулись
з-понад?
А може все це й пусте. Просто я сподіваюсь,
Що в божевільному вихорі днів шалених
Ти якось усе це згадаєш,
І звідки ти мене знаєш?
Поб’ємось об заклад?
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 19 гру 2013 о 03:16
мітки: вірш, лірика
поб'ємося знаю?
20 гру 2013 о 00:44
Allochka Критика
Вірш написаний у формі діалогу з уявним персонажем. Цікавий підхід, а над формою можна було б попрацювати.
17 жов 2016 о 21:33
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024