разом і назавжди

Кожен тягне ковдру на себе:
Моя мова російська, моя – українська.
Але всі під одним ми небом.
Хіба зараз нам можна сваритись?
Хай політики рвуть на собі сорочки,
Хай скидають інакодумців з трибуни.
А ми маєм триматися разом,
Бо жимемо ми поки вкупі.
Захід, схід… Це умовний поділ.
Його можна зробити реальним.
Допоможе закон новомодній.
Влада ж нас мастаки розділяти.
Бо давно вже існує в світі
Одна істина всім відома:
«Хочеш людом заволодіти,
Розділяй й владарюй.» Будь, як вдома!
Мова НАША і ВАША мова,
НАС і ВАС завжди розділяли,
Але ж ми усі українці,
Провокація буде невдала…
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 21 гру 2013 о 00:40
мітки: вірш
Allochka Критика
Як позитив варто відмітити актуальну думку про необхідність сприйняття українства як єдиного і неподільного народу. Адже сила народу - в його єдності. "Тріщини" у єдності - це завжди шанс на провокації.
27 вер 2016 о 15:55
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024