виділяє тінь поза вікном,
а надворі видно лише море,
що мені пахне чомусь вином.
не хотітиму побути вдома.
я втечу подалі десь-кудись,
щоб не бачити як невідоме
скаже: "ось твоє зіпсоване життя, дивись".
переборюючи страх і втому,
я зберу всі речі в чемодан.
і тоді на півдорозі з дому
свій багаж прохожому віддам
і немає згадки про минуле.
лиш попалені фотокартки.
і думки уже я відштовхнула,
починаючи життя нові листки.
Lialka
1
0
18
Поезія | Версія для читання 22 гру 2013 о 05:47
мітки: вірш
Allochka
Критика
Відчутним є бажання ліричної героїні залишити минуле "в минулому", розпочати життя з нової сторінки, не озираючись назад. Варто було б попрацювати над римою останньої строфи. І щоб уникнути русизму в останньому рядку третьої строфи можна її сформулювати так: "свій багаж я перехожому віддам".
Подібні роботи
