Київське
Лине старенький київський вальс.
Каштани так в тему до неї –
Цілої епохи нас.
Нас, що закохані в Київ,
Нас, що вигадують на ніч історій,
І нас –дурних і щасливих,
Шанувальників дивних теорій.
Заллємо кімнату танґо,
І рухами, відомими лиш нам,
Цікаво, а чи знав ти,
Про те, що своїм тепер назвав?
Що ти мене пізнаєш так?
Що я зустріну того, хто все ж мій?
І місто нас з’єднає, а відтак,
Оберігатиме в історії німій.
І лиш каштани за вікном
Розкажуть, з ким живем насправді,
Заллється краєвид Дніпром
Давай ми житимем по правді?
L_Svit
3
0
18
Поезія | Версія для читання 31 гру 2013 о 04:44
Подібні роботи
