Арешт.1 грудня. (ТНМК кавер)
Ми вже вірили, що ми щось змогли
День за днем температура в серцях зростає
Радикальніших дій час настає.
За кілька днів до того у сяйві вогнів
Я її побачив, я її зустрів
Ми пропахлися димом, обмінялись номерами
Я би подзвонив, та мене арештували.
І поки ми стояли, вимагали змін,
Я пригадав, як колись малим
Я читав про героїв, сміливих й крутих
Я так сильно мріяв бути одним із них.
Та у кожного героя була вона –
Та, що чекала – кохана одна.
І тепер, коли сам став невідомим героєм,
Зрозумів – саме вона дочекається із бою.
І летіли вогні і серце кричало
А думка про неї плече окриляла
Я знаю, ми б разом дійшли до мети
Якби мене в ту ніч не посадили за ґрати.
Але потім суворі дядьки із кийками
По-звірячому били, товкли, добивали,
Я лежав на асфальті, втрачав свідомість,
Поруч брат, прикриваючи: «Хлопці, де ваша совість?!»
Моя ж совість чиста – я нікого не бив,
Я лиш просто свою країну любив.
Прийшов у себе тоді в якімсь автозаку
Сказали: «Будеш, сволото, за це відповідати»
І вона тепер не скаже: «І я тебе...» врешті-решт
Бо історію цю перервав мій арешт…
Вийде сонце, виведе з омани
Але ранок не лікує рани.
Спи не спи, журися не журися
Не зустріньмося, то хоча б наснися…*
Присвячено подіям 1.12.2013 в Києві та заарештованим невинним людям.
* цитата із пісні "Арешт" гурту ТНМК.
* цитата із пісні "Арешт" гурту ТНМК.
L_Svit
2
0
18
Поезія | Версія для читання 03 січ 2014 о 05:57
мітки: вірш, революція, Євромайдан, кохання, поезія
Подібні роботи
