Смысл жизни

Снова день и снова рассвет,
Но в нем меня нет!
Я открываю окно,
Посмотреть на заброшенный мир.
Люди не смотрят на то,
Что творится вокруг все одно.
Они не могут понять
Смысла жизни других.
Они думают о себе,о родных,
На других им плевать.
А на самом деле не так!
Взгляни в те глаза,
Которы дадут тебе знак.
Люди поймут что именно там,
В глубине души, искрой горя,
Таится искренняя война!
Самого с собой и наоборот!
Кто-то вспомнит все,
А кто-то просто забьет.
И будут ходить в заблуждении,
При этом искать приключений.
Снова будет все опять!
Но я никак не могу понять,
Чего эти люди хотят:
Наверное ходить под весенним дождем
Или в парке играть с мячом?
Наверное просто сами не знают,
Как назвать то о чем мечтают!
Они не хотят что-то менять
Не пытаясь это понять.
Что возможно стоит рискнуть!
Взять себя в руки и повернуть
С той дороги что вела все время,
В мир где нету спасенья...
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 05 січ 2014 о 18:36
мені дуже сподобалось закінчення вірша!
"С той дороги что вела все время,
В мир где нету спасенья..."
05 січ 2014 о 18:47
Allochka Критика
Гарно сформульовано ідею твору у його останніх рядках. Можна погодитись зі словами автора: варто ризикнути і звернути з того шляху, що веде у світ, де немає порятунку.
01 чер 2016 о 15:24
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024