Іній*

Диким янголом я увірвусь в Твоє шовкове небо.
Хоч не любиш, та я загорнусь і напевно засну.
Колискову ванільну цілунком своїм розтоплю -
хай стікає тепло на снови́днім чолі...

Півмажорно-мінорно розсипані зорі осінні.
Заяріють тоді, коли грудень вдосві́та прийде.
Білосніжною ниткою виднітись на фоні тебе́.
На зразок, як лягає на гілля притишений іній...

Lina_Bila

Інші роботи

Поезія | Версія для читання 25 гру 2012 о 01:53

мітки: вірш, поезія

Allochka Критика

Написаний під впливом нерозділених почуттів, вірш є гарним взірцем професійного використання високохудожніх засобів, майстерного володіння словом його автора. Лірична героїня готова бути ледь помітною ниткою, як іній, у життя свого коханого.

18 бер 2016 о 20:09

Подібні роботи

***

Обведений колом
Твій світ сиво-чорний,
А мій - цілі гори,
Лиш душу розгорну.

Ти захист придумав,
І викреслив зірку,
І мій світ розрунтав -
Так, то було гірко.

Та вистачить сили
Тебе не впустити -
Вже хмари поплили -
Му

Gorianka
Поезія

Про нас Наша команда Техпідтримка

Українська Русский English Deutsch Italiano Polski Magyar

Site map