***
Або ж мене цькуватимуть ціпками.
Я підлікую серце валідолом,
Та не впаду на землю перед вами.
Нехай летять скажені блискавиці
Або ж горять мости і магістралі.
Я не зітлію навіть наодинці
На каторзі в далекому Уралі.
Нехай горить замучена планета
Або ж літають кулі та гармати.
Я не боюсь чужого пістолета,
А маю страх - ніколи не літати.
14.01.2014 року
© Andriy Oleskiv
Antologic
8
3
18
Поезія | Версія для читання 15 січ 2014 о 06:10
Allochka
Критика
Гарна поезія. Найбільша її цінність у тому, що вона показує вільну, сміливу й нескорену людину. Вона, мабуть, присвячена отим небагатьом, нескореним, для яких гірше каторги і страти може стати позбавлення крил, що асоціюється із втратою духовного начала.
1
Подібні роботи
