***

Нехай мене лякають частоколом
Або ж мене цькуватимуть ціпками.
Я підлікую серце валідолом,
Та не впаду на землю перед вами.

Нехай летять скажені блискавиці
Або ж горять мости і магістралі.
Я не зітлію навіть наодинці
На каторзі в далекому Уралі.

Нехай горить замучена планета
Або ж літають кулі та гармати.
Я не боюсь чужого пістолета,
А маю страх - ніколи не літати.

14.01.2014 року
© Andriy Oleskiv
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 15 січ 2014 о 06:10
мітки: вірш, поезія
піднесений вірш. і актуально
15 січ 2014 о 06:11
Дуже гарно! Сама дуже люблю таку поезію. Ви молодець!
16 січ 2014 о 23:14
Allochka Критика
Гарна поезія. Найбільша її цінність у тому, що вона показує вільну, сміливу й нескорену людину. Вона, мабуть, присвячена отим небагатьом, нескореним, для яких гірше каторги і страти може стати позбавлення крил, що асоціюється із втратою духовного начала.
21 січ 2016 о 22:07
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2022