***

Нехай мене лякають частоколом
Або ж мене цькуватимуть ціпками.
Я підлікую серце валідолом,
Та не впаду на землю перед вами.

Нехай летять скажені блискавиці
Або ж горять мости і магістралі.
Я не зітлію навіть наодинці
На каторзі в далекому Уралі.

Нехай горить замучена планета
Або ж літають кулі та гармати.
Я не боюсь чужого пістолета,
А маю страх - ніколи не літати.

14.01.2014 року
© Andriy Oleskiv
Antologic
Antologic
land icon
18
view icon
Poetry | Reading version 15 jan 2014 at 06:10
піднесений вірш. і актуально
15 jan 2014 at 06:11
Дуже гарно! Сама дуже люблю таку поезію. Ви молодець!
16 jan 2014 at 23:14
Allochka Critique
Гарна поезія. Найбільша її цінність у тому, що вона показує вільну, сміливу й нескорену людину. Вона, мабуть, присвячена отим небагатьом, нескореним, для яких гірше каторги і страти може стати позбавлення крил, що асоціюється із втратою духовного начала.
21 jan 2016 at 22:07
Similar works
line
About us Our team Support
Країна творчості JURAMAX логотип
Land of creativity JURAMAX © 2010-2026
Українська English Deutsch Italiano Polski Magyar