Небо в крила
Сніжновибілено сиплеться крупа.
І останнє листя в тиші оніміло,
це як тільки-тільки вколить кропива...
Розцвіла троянда в передзимнім диві,
в промінці впивалась силою всіх вен.
Зникла безвісти, хоча така щаслива,
що надворі розлягався гру-де-нь...
Lina_Bila
2
0
18
Поезія | Версія для читання 25 гру 2012 о 14:20
Подібні роботи
