Про нас
Журнал
Конкурси
Роботи
Автори
ARTPEDIA
Вхід
➨
Реєстрація
•••
Я не зітхну - немає місця втомі.
Я слабкість заховаю за межу.
І пролечу крізь роки невідомі,
Немов по вогняному рубежу.
Я не втечу і навіть не заплачу
А слово через терни пронесу...
18.01.2014 року
© Andriy Oleskiv
Antologic
Інші роботи
4
0
18
Поезія
|
Версія для читання
19 січ 2014 о 15:12
мітки
:
вірш
,
поезія
Allochka
Критика
Тільки залюблена у слово людина, сильна духом і тверда у переконаннях зможе пронести слово "через терни" і, очевидно, до зірок. Постає образ духовно сильної людини, загартованої на "вогняному рубежі" життя.
15 кві 2016 о 17:57
1
Подібні роботи
Згоріло літо
Засмагли дні і соняшник засмаг,
В його долонях колисалось літо,
Заморене від сонячних звитяг,
Сплело собі гніздо із оксамиту.
І написало літо послання у вічність,
Черкнуло букви на тонкім стеблі,
Й вмістились святі
6
1
alina_golyk
Поезія
Про нас
Наша команда
Техпідтримка
Країна творчості
JURAMAX
© 2010-2024
Українська
Русский
English
Deutsch
Italiano
Polski
Magyar
Site map