І історики в книгах все це опишуть,
А я писатиму лиш тільки про неї,
Пригорну до серця і вслухаюсь в тишу.
І не важливо коли закінчиться всесвіт,
І прийдуть руїни на душі незримі,
А мене будуть вабити лиш її перса,
І красу цю навічно я вдягну у риму.
І хай навколо проходять століття,
А поети віками про кохання пишуть,
Зорі в ночі нам дорогу освітять,
Я обніму її і буду слухати тишу.
© Ігор Кордис.
18.01.14
Подібні роботи