Революція в Україні: часи окупації і сьогодення –
крок до майбутнього чи до прірви?

Надворі 2014 рік, який розпочався з революції за прагнення і волевиявлення вступу до Європейського союзу. Сьогодні Україна опинилась у важкій політичній ситуації, на роздоріжжі жорстоких і репресивних дій правлячої влади та свого вибору майбутнього життя, за яке не несе відповідальності глава держави, який дозволяє застосовувати криваві методи розправи. Наш народ – незламний, наш народ – кремінь, граніт, корінь який витримає всі політичні та суспільні негаразди, оскільки об’єднався заради однією мети – заради вільного, демократичного, солідарного та інтегрованого суспільства. Всі прагнуть змін заради підростаючого покоління, яке матиме змогу доступного навчання, роботи, гідного медичного обслуговування, лікування, змогу жити в незалежній консолідованій державі, співпрацювати з іншими розвинутими країнами та набувати передового досвіду, практичних навиків. Гасло підкреслює народну мету: «Разом і до кінця!». І на заваді мирним ідеям, які несуть люди не можна ставити армію, яка оснащена зброєю і буде цілитись на мирних жителів, відбираючи їхнє життя. Як глава держави України, який зобов’язаний захищати мирних мітингувальників і давав присягу народу дозволив посягати на саме святе? Який же мирний характер несуть такі дії? Як розцінити слова із гімну України: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу…» Правління Президента, дії беркута спрямовані на жорстоке побиття людей, озброєння рушницями проти своєї нації, вказівки боронитися від мітингувальників нагадує часи окупаційного режиму, де катування, масове знищення та поневолення народу несло характер війни, масового безправ’я, розправи.
Коли ми звернемося до історичних джерел, можна констатувати факт, що під час окупаційного режиму головною політичною метою в державі – було знищення українського народу, викорінення державності. Чи не повторюється це зараз? Хіба гідні ми переживати воєнні дії – через мирне прагнення до змін, до кращого майбутнього: відкритого і толерантного. Звернемось до історичних фактів (Історія України - Повхліб Вікторія; Олег Вернадський): 20 вересня 1941 р. німецько-фашистські війська вдерлися в столицю Української РСР. 778 днів Київ перебував під п’ятою окупантів. 778 днів гітлерівці руйнували й грабували місто, знущались з радянських людей. У Києві, як і в усіх тимчасово окупованих містах і селах, було встановлено фашистсько-поліцейський режим, введена рабська праця. Тільки в Україні за часи війни було створено 180 великих концтаборів, які в народі називали “фабриками смерті”. 250 українських сіл з усіма їх жителями були повністю спалені окупантами за непокору. Було зруйновано 714 міст та селищ, 28 тис. сіл.
Можна провести паралелі між характером жорстокого окупаційного режиму, який визначався як людиноненависницький, з масовими репресіями, знищенням і депортацією мільйонів громадян України із сьогоднішнім свавіллям влади, яка допускає «братовбивство», застосування зброї для нищення власної нації, яка піднялася як і в часи Другої світової війни, десять років тому («Помаранчева революція»), так і зараз заради гідного майбутнього, відстоюючи демократичні цінності. Як наші предки проклали нам шлях до свободи та незалежності дорогою ціною – власним життям, так і зараз народ об’єднався в спільній меті заради майбутнього України. Чому ж така розправа чиниться власним Президентом, коли не йдеться мова про боротьбу за територію і захоплення державності як в часи окупації, а поставлена і оголошена ціль громадян країни – підписання угоди з Європейським союзом? Чому застосовуються крайні методи, які використовували фашисти при загарбанні нашої держави та не йдеться мова про компроміс, обговорення і звернення до народу аби знайти вихід із ситуації, яка склалася на Майдані? Люди будуть стіною стояти, як говорять до кінця, поки ті, хто приймає закони і розпорядження, ухвалює бюджет та допускає злочинні дії не прийме народного волевиявлення і рішення громади.
А паралель, яка намалювалась владною силою несе виняткове «звірство», якого надалі допускати не можна. Слід покласти край безладу, який допустили «владні вожді» в теперішній час. ЄС також наголошує та закликає всі сторони конфлікту шукати всеохопного діалогу й демократичного розв’язання, що відповідатиме сподіванням українського народу. Громадяни України – не жива мішень для боротьби політичних ешелонів влади. Дисгармонія і руйнація має бути порушена мирним об’єднанням заради спільної мети – майбутньої солідарності, толерантності, захищеності народу. Як зазначив блаженний отець Святослав: «Мужнім не є той, хто перший б’є, мужнім є той, хто вміє підтримати народ». Це говорить про багато.
Наше майбутнє – в наших руках. Тільки ми – єдиний народ, народ з глибокою історією, сила якого в корінні, народ, який об’єднався заради спільної цілі за гідне, вільне, незалежне, демократичне майбутнє, за прозорість, легітимність судочинства, рівноправність в державі крок за кроком наближаємося до мети, до народного рішення, яке має бути почутим та прийнятим і ухваленим теперішньою владою. Як зазначив чеський політик Штефан Фюле: «Для розв’язання кризи необхідно відновити довіру людей і почати всеосяжний процес для відновлення стабільності вкраїни». Український народ, оголошуючи народну думку Президенту та парламенту для ухвали чекає у відповідь не штурму і опору від армії, а діалогу, конструктивного діалогу, який вирішить долю майбутнього суспільства.
Саме запровадження стандартів Ради Європи у сфері демократії, верховенства права і прав людини слід розглядати як головний політичний пріоритет держави та ключовий механізм досягнення відповідності України передусім політичним критеріям членства в Євросоюзі. Повноцінна участь України в міжнародних організаціях сприятиме розв’язанню проблем внутрішнього розвитку. Буде розширено та поглиблено міждержавне спілкування, будуть розвиватись національні інтереси в інших країнах і водночас досягнуто цілей міжнародної спільноти. Все це можливо коли влада і народ солідарні в розумінні спільної мети, коли ворожнеча припиниться і наступить об’єднання «фронтів».
(30.01.2014)
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 30 січ 2014 о 18:40
Ще немає жодного коментаря
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024