Прозріла

Із гірким розчаруванням муза моя прилетіла,
Сіла тихо на край столу, навіть дихати не сміла.
Я так комусь в той вечір душу вилити хотіла..!
А всі просто «були зайняті»… Нарешті я прозріла.

2012 р.

Amster_Dama

Інші роботи

Поезія | Версія для читання 01 лют 2014 о 06:20

мітки: вірш, поезія, емоції, сум

Анонім Критика

Таке прозріння іноді приходить до кожного з нас. Ви вдало відтворили те, що відчуває людина у такий момент. Часом буває так, що ми залишаємось на самоті із самим собою, а іншим до нас просто байдуже, адже у них своє життя, свої проблеми і радощі

24 гру 2015 о 17:01

Подібні роботи

***

Рабів до раю не пускають*
В неволі дохнуть як скоти
Немовби пси скажені лають
В обіймах долі-марноти.

На ланцюгах у пеклі часу
Гризуть недоїдки сторіч.
Чи діждемося свого Спаса,
Який збудує Нову Січ?!

*Вислів Івана �

Antologic
Поезія

Про нас Наша команда Техпідтримка

Українська Русский English Deutsch Italiano Polski Magyar

Site map