варіа_ції

я розпадаюся на іони
коли розпускається пітьма
ти частина її
її примарного світіння чи то пак
світання
загрожує мені смертю
бо саме в світанні вбачається загибель наших
з тобою епох
бо саме в цих епохах ми заплутались
правда жаль що в кардинально різних
часи змінюються полюси стираються
екватори заливаються дощами
а ми і надалі будем мокнути під їхніми теплими
чи то пак терплими доторками
їхніх ніжних напівхолодних прозорих пальців
в надії що ми цього ніколи не забудем
а будем пам*ятати і можливо колись задихаючись від тих самих
небесних водяних хвиль
ми одночасно закурим під якусь дивну музику
читаючи щось дивніше ніж газета
і думаючи про щось дивніше ніж звично чи то пак зазвичай
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 14 лют 2014 о 04:33
Ще немає жодного коментаря
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2022