Моя Зіронька

image
Як пізно ввечері узрію крізь хмари зіроньку одну,
То заспіваю і замрію, і знов до ранку не засну.

Ця зірка щастя й миру зичить, її любов повік не вмре,
До себе кличе, кличе, кличе, та все ніяк не забере.

Коли б мені ракети крила, полинув би в далеку путь.
Вві сні ще є наснага й сила. Так от – не можу і заснуть.

А як засну – зоря зникає, сховає очі і мовчить.
Зірватись в лет! Куди? Не знаю. Лиш серце крається-болить.

Чого ж бо зіроньки не бачу? На хвильку зглянься і утіш!
Лиш за тобою гірко плачу! … І раптом вихопиться вірш.

І що воно такеє диво оті віршовані рядки?
Плетеш-мережиш речень звиву – стають світлішими думки.

Поетів слави не бажаю, бо їх хлібина затверда.
Хто більше зна, той більш страждає. До хліба ж треба ще й вода.

А друзям щирим почитаю. Послухають, коли й не так.
Хто головою похитає, а хто подумає: «Дивак!».

І диваку поспівчувають («Хлєб наш насущний даждь нам днєсь!»),
Для них памфлета накатаю, чи поздоровлення якесь…

Як пізно ввечері узрію крізь хмари зіроньку одну,
То заспіваю і замрію, і знов до ранку не засну.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 27 лют 2014 о 13:43
мітки: поезія
Показати всі коментарі (6)
Allochka Критика
Під очікуванням зустрічі із "зіронькою" можна, очевидно, розуміти очікування особистого щастя. Доречним є обрамлення вірша - однаковий кінець і початок. Крім цього, постає ще одне питання, до якого Ви апелюєте, - визнання творчості поета суспільством.
18 лют 2016 о 03:00
"Поетів слави не бажаю". Ні до кого не апелюю. Так написалось.
Це душа сумує у земному втіленні.
"На свете счастья нет, но есть покой и воля". О. С. Пушкін.
Щиро вдячний за відгук!
З повагою і найкращими побажаннями,
Владислав.
18 лют 2016 о 04:01
KvitkaM,
18 лют 2016 о 04:02
Подібні роботи
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024